У середні віки у столиці Австрії жило багато євреїв. Однак до людей цієї національності процвітала сильна ненависть не тільки у Відні, а й у всій Австрії. У 1421 році герцог Альбрехт V наказав провести погром і знищити всіх євреїв. Виконуючи наказ, біля воріт Відня було спалено близько 200 євреїв, пише viennayes.eu.
Переслідування євреїв у 15 столітті
На початку 15 століття у Відні жила велика єврейська громада. Ці люди не були ізольовані в гетто, як в інших місцях, вони повноцінно жили разом з християнським населенням. Нічого не віщувало біди, але вона сталася.
У 1411 році до влади прийшов герцог Альбрехт V, становище єврейської меншини у Відні різко погіршилося. У Середні віки існували різні теорії змови. Одна з них призвела до того, що євреїв звинуватили в тому, що вони винні в епідемії чуми та страті Ісуса Христа.
Герцог Альбрехт V жорстко переслідував євреїв. Він стверджував, що нібито ці люди постачали зброю повсталим гуситам у Богемії. Однак чутки не підтвердилися. Проте габсбурзький герцог продовжував шукати докази, які б довели винуватість євреїв у всіх смертних гріхах.
Гроші на крові
У травні 1420 року герцог наказав узяти в полон понад 1000 віденських євреїв. З особливою жорсткістю правитель убив 800 осіб. Тих, хто вижив, доправляли до тюрми, де люди зазнали знущань, тортур. На жаль багато хто не пережив ув’язнення. Варто зазначити, що не тільки антиєврейська неприязнь спонукала герцога вчиняти жорсткі дії. Інша сторона полягала в тому, що він потребував грошей. Альбрехт хотів одружитися з Єлизаветою Люксембурзькою, дочкою імператора Сигізмунда. І щоб досягти мети, йому потрібні були великі гроші. Найпростішим способом це зробити було вигнати євреїв, убити їх і конфіскувати майно.
В ув’язнених євреїв відібрали будинки, землю. 12 березня 1421 року на так званому “Massenhinrichtung” за міською брамою, де тепер стоїть всесвітньовідомий будинок Хундертвассера, відбулася масова страта. Близько 120 єврейських жінок і 92 чоловіків спалили. Ці вбивства дозволили герцогу реорганізувати свої фінанси. Тріумфальне весілля з Єлизаветою в соборі Святого Стефана відбулося через рік після масової страти євреїв.
Коли всю єврейську громаду знищили у Відні, запровадили заборону на проживання та поселення людям єврейської національності. У 1624 році цю заборону тимчасово зняли.
Кривавий погром у 20 столітті
Осінній погром, який стався в 1938 році, став страшним випробуванням для віденських євреїв.
Погром був спланований дуже хитро нацистським міністром пропаганди Йозефом Геббельсом. У Парижі 7 листопада 1938 року 17-річний єврей Гершель Грюшпан вчинив замах на німецького дипломата Ернста фон Рата, що й стало приводом для погромів. Хлопець своїм вчинком хотів висловити протест проти переслідування німецьких євреїв.
З 9 до 10 листопада 1938 року по всьому Німецькому рейху, зокрема й у Відні, відбулися антиєврейські погроми. Націонал-соціалісти штурмували єврейські установи. Вони їздили вулицями на вантажівках, грабували, руйнували все, що було створено непосильною працею людей. Крім цього, вони відловлювали й вбивали чоловіків і жінок єврейської національності.
За два дні у Відні було розгромлено і підпалено 42 синагоги. Окрім цього, молитовні будинки, тисячі крамниць, квартир, що належали єврейським громадянам, було зруйновано, а сім’ї заарештовано. Близько 27 євреїв нещадно вбили, 88 осіб дістали серйозні поранення, 6547 осіб заарештували й близько 3700 депортували до німецького концентраційного табору Дахау.
Націонал-соціалісти цинічно назвали цей рейд терору “Reichskristallnacht”. Антисемітська пропаганда нацистів вилилася в жорстке насильство, яке з роками тільки посилювалося. Зрештою станом на 1945 рік у Німеччині та Австрії загинуло 6 мільйонів євреїв.