Щоб віденським жінкам домогтися права голосу, їм знадобилося докласти багато зусиль, пережити приниження і недбале ставлення до себе. На початку 19 століття у більшості населення не було виборчого права. Під час так званої “буржуазної революції” у 1848 році буржуазія зажадала політичних прав. Революція відкрила нові можливості для жінок, пише viennayes.eu.
Жінки проти несправедливості
Перша жіноча демонстрація за справедливість щодо заробітної плати відбулася в 1848 році. Аби побороти безробіття, влада організувала так звані “термінові роботи” у віденському парку Пратер, де людей залучали до важких земляних робіт. Чоловікам платили 25 крейцерів, жінкам – 20 крейцерів, а дітям – 15 крейцерів за 12-годинний робочий день. Коли відбулося зниження зарплати на 5 крейцерів, почалися протести.
Таким чином, 21 серпня 1848 року в центрі Відня відбулася перша в Австрії жіноча демонстрація. Через 2 дні в парку Пратер відбувся ще один жіночий мітинг, який підтримали чоловіки. Однак цей захід був придушений. Національна гвардія жорстко розправилася з демонстрантами, 24 людини загинули, кілька сотень отримали поранення.
Через кілька днів після цієї події Кароліна фон Перин незаконно заснувала “Wiener demokratischen Frauenverein”. Головною метою цієї асоціації було встановлення соціальної рівності чоловіків і жінок. Неодноразово асоціацію штурмували розлючені чоловіки, що незабаром призвело до її закриття.
Спроба позбутися жінок
У Габсбурзькій монархії право голосу довгий час було пов’язане з майном і податковими виплатами. До участі у виборах допускали тільки тих, хто мав відповідний статус або займав особливе становище.
Виборчі правила рейхсрату у 1907 році запровадили загальне і рівне виборче право для чоловіків. Однак це означало, що деякі привілейовані жінки, які раніше мали право голосу, втратили його.
Спроба позбавити жінок права голосу на муніципальному рівні у 1889 році, спровокувала жіночий виборчий рух у Нижній Австрії.
У 1911 році у Відні на головній вулиці Рінгштрассе відбувся мітинг на честь Міжнародного жіночого дня, присвячений боротьбі за жіноче виборче право. Місцева газета “Arbeiter-Zeitung” писала, що в мітингу взяли участь 20 000 жінок.
З 11 по 12 червня 1913 року у Відні відбулася міжнародна конференція, на якій розглядали жіноче виборче право. На честь цієї події 12 червня було організовано демонстрацію. Понад 120 кінних екіпажів прикрашених жовтими прапорами та лозунгом: “Право всім жінкам” проїхали центральною вулицею Відня. Однак довга боротьба жінок за участь у політичному житті увінчалася успіхом тільки після закінчення Першої світової війни.
Війна змінила статус жінок
Внаслідок служби жінок у роки Першої світової війни змінився їхній соціально-економічний статус. Коли чоловіки йшли на службу, багато жінок бралися за роботу, яку раніше виконували чоловіки. У Відні більшість жінок працювали кондукторами, листоношами. На фронті вони виконували обов’язки медсестер, у селах займалися збором продуктів, речей для солдатів, волонтерили. Все це призвело до того, що жінки набули впевненості в собі. Незабаром це відобразилося в конституційному закріпленні загального і рівного виборчого права жінок. Ця важлива подія відбулася 12 листопада 1918 року.
Таким чином, здобувши виборче право, у лютому 1919 року на виборах “Konstituierenden Nationalversammlung” (Установчих національних зборів) проголосували 82,10% жінок, які мали право. Повії на той час ще не мали права голосу. Отримали вони цю можливість тільки в 1923 році.
Зі всього вище сказаного можна зробити висновок, що попри труднощі, жінки досягли своєї мети.