Сучасний Відень неможливо уявити без його бурхливого культурного життя, яке вже давно вийшло за межі традиційних оперних залів. Однією з головних ініціаторок цього перетворення є Вероніка Кауп-Хаслер (Veronica Kaup-Hasler) — австрійська політикиня, кураторка та реформаторка, яка зробила все, щоб Відень став справжнім епіцентром європейського мистецтва. Як міська радниця з питань культури та науки, вона зуміла поєднати імперську спадщину з найсміливішим авангардом, перетворивши місто на простір для вільного самовираження. Про кар’єрний шлях Вероніки Кауп-Хаслер та її внесок у розвиток столиці розповідає viennayes.eu.
Хто така Вероніка Кауп-Хаслер?
Політичне та культурне життя сучасного Відня просто неможливе без Вероніки Кауп-Хаслер (Veronica Kaup-Hasler). З 2018 року вона обіймає посаду міської радниці з питань культури та науки, фактично ставши головним ідеологом культурного курсу австрійської столиці. Її унікальність полягає в тому, що вона не просто адміністраторка, а людина, яка прийшла у владні кабінети з неабияким мистецьким досвідом.
Життєвий шлях Вероніки нагадує сценарій драматичного фільму. Народившись у Дрездені (НДР), вона ще дитиною опинилася у Відні після того, як її родині вдалося виїхати зі Східної Німеччини у 1970 році. Здобувши освіту в галузі театрознавства та політології у Віденському університеті, вона розпочала кар’єру, що згодом досить помітно змінила обличчя австрійського мистецтва.
Вплив Кауп-Хаслер базується на понад 20-річному досвіді культурного менеджменту найвищого рівня. Вона працювала драматургом у Базелі та на знаменитому Віденському фестивалі (Wiener Festwochen), була правою рукою легендарного режисера Люка Бонді та викладала в Академії образотворчих мистецтв.
Справжній міжнародний тріумф прийшов до неї на посаді художньої керівниці фестивалю сучасного мистецтва steirischer herbst («Штирійська осінь»). Протягом 12 років (А це рекордний термін в історії фестивалю!) вона просувала міжжанрові проєкти, що стирали межі між політикою та перформансом. Саме під її керівництвом фестиваль став частиною престижної європейської мережі NXTSTP.
Призначення Кауп-Хаслер до мерії Відня у 2018 році за квотою SPÖ ознаменувало перехід до політики «відкритої культури». Її стратегія базується на трьох фундаментальних принципах:
- Підтримка незалежних сцен. Вероніка активно лобіює фінансування вільних театрів та альтернативних арт-проєктів. Це не дає Відню перетворитися на застиглий музей — місто залишається живим організмом, де поруч із величною оперою розвивається гострий соціальний перформанс.
- Синергія науки та творчості. Як радниця, відповідальна і за науку, вона вбачає прямий зв’язок між гуманітарним розвитком та технологічним прогресом. За її підтримки наукові інновації стимулюються через креативне мислення, а університети інтегруються в культурне життя міста.
- Мистецтво як частина ландшафту. Завдяки її ініціативам реновація публічних просторів обов’язково включає артінтервенції. Мистецтво виходить на вулиці та площі, стаючи частиною повсякденного життя кожного віденця, а не лише привілеєм відвідувачів галерей.
Політика Вероніки Кауп-Хаслер доводить: традиція має бути не кайданами, а фундаментом для інновацій. Такий прагматичний і водночас сміливий підхід робить культуру найпотужнішим інструментом соціального розвитку та економічного успіху Відня як сучасного прогресивного мегаполіса.
Культурна революція Вероніки Кауп-Хаслер: зміна культурного простору Відня
Діяльність Вероніки Кауп-Хаслер на посаді міської радниці — це не просто адміністрування бюджетів, а масштабна трансформація Відня. Її підхід базується на переконанні, що культура є не «декорацією» до архітектури, а фундаментальним ресурсом розвитку сучасного мегаполіса.
Одним із найамбітніших проєктів Кауп-Хаслер стала «Культурна стратегія Відня до 2030 року». Це не декларативний документ, а справжня детальна карта дій, створена в активному діалозі з митцями, великими інституціями та пересічними мешканцями. Пріоритети стратегії ми внесли в таблицю.
| Напрямок | Суть ініціативи | Результат та значення |
| Справедлива оплата (Fair Pay) | Впровадження принципу обов’язкової гідної винагороди для митців на рівні міста | Професія митця офіційно стає сектором економіки, а не просто «захопленням» |
| Цифрова трансформація | Активна інтеграція мистецьких проєктів у сучасні цифрові платформи | Мистецтво стає доступним для молоді та глобальної аудиторії 24/7 |
| Інклюзія та різноманіття | Адаптація програм підтримки під мультикультурне середовище Відня | Залучення до культурного життя різних етнічних, соціальних та вікових груп |
Важливо! У баченні Кауп-Хаслер культура інтегрована в міське планування та економіку. Це означає, що при будівництві нових районів культурна інфраструктура закладається ще на етапі проєктування, нарівні з дитсадками чи лікарнями.
Другим фундаментальним вектором політики Кауп-Хаслер є децентралізація. Вона послідовно руйнує стереотип про Відень як місто, де все цікаве відбувається виключно в межах Першого району (Ringstraße). Як це реалізується на практиці?
- Локальні культурні хаби: замість того, щоб змушувати мешканців околиць їхати в центр до музею, місто створює умови для розвитку творчості там, де люди живуть. Це можуть бути районні артцентри або невеликі виставкові зали.
- Ревіталізація занедбаних об’єктів: Кауп-Хаслер активно підтримує тимчасове використання старих промислових будівель або порожніх приміщень для творчих майстерень та виставок. Це дає нове життя забутим локаціям та робить райони привабливішими для інвестицій.
- Культура поза туристичними маршрутами: розвиток інфраструктури в житлових масивах перетворює Відень із «міста-музею» для туристів на живий культурний простір для його мешканців.
Завдяки цим крокам Відень закріплює за собою статус міста з найвищою якістю життя. Політика Вероніки Кауп-Хаслер доводить, що сучасне місто успішне тоді, коли воно вміє використовувати креативний потенціал своїх громадян, роблячи культуру доступною та справедливою щодо ставлення до митців.
Мистецтво як капітал: нова економічна логіка Вероніки Кауп-Хаслер
Політика Вероніки Кауп-Хаслер остаточно закріпила за Віднем статус міста, де сучасний перформанс та незалежні сцени мають таку ж вагу, як і класична опера. Її підхід базується на трьох фундаментальних змінах: легалізації альтернативної культури, антикризовому менеджменті та переосмисленні мистецтва як досить потужного двигуна в економіці.
Кауп-Хаслер рішуче змістила акценти щодо творчості у Відні, спрямувавши увагу на незалежний сектор. За її каденції підтримка експериментального мистецтва та вільних митців стала системною. Це втілюється через конкретні інструменти: грантову систему, стипендії, довготривалі проєкти та державні закупівлі.
Пандемія COVID-19 стала справжнім іспитом для культурної сфери Відня. Саме з ініціативи Кауп-Хаслер народився Kultursommer Wien — масштабний безплатний фестиваль, що охопив усе місто. Це не просто розваги, а стратегічний крок, який розв’язав критичні проблеми й дав місту нові гарантії. Відкриті сцени в спальних районах зробили мистецтво доступним для всіх, незалежно від доходів. Фестиваль забезпечив роботою сотні артистів, які втратили заробіток через карантин, довівши, що культура є інструментом виживання громади в часи кризи.
Культура як ресурс, а не витрати
Вероніка Кауп-Хаслер відверто заявляє: культура — це те, що приваблює туристів та інвестиції. Відень переживає справжній «культурний бум», і політикиня пропонує монетизувати цей успіх за новою моделлю.
Однією з найбільш обговорюваних ідей є введення спеціального «культурного податку» для туристів. Логіка проста: кошти, отримані від мандрівників, мають напряму повертатися в систему для розвитку нових мистецьких ініціатив. Це радикально новий підхід для Європи: культура тут розглядається як повноцінний економічний ресурс, який самовідтворюється і приносить прибуток місту, а не лише потребує дотацій.
Між аплодисментами та критикою: зворотний бік реформ
Звісно, шлях ініціаторки змін не буває безхмарним. Політика Кауп-Хаслер часто стає предметом палких дискусій. Основні точки напруги виникають навколо розподілу ресурсів. Мистецькі середовища періодично критикують мерію за недостатнє фінансування окремих нішевих секторів.
Також інколи підводить бюджетний баланс. У кризові часи кожне скорочення сприймається болюче, викликаючи суперечки про те, чи варто утримувати дорогі великі інституції коштом підтримки незалежних художників. Постійний пошук компромісу між економічною доцільністю, політичними інтересами та абсолютною творчою свободою є викликом, з яким Кауп-Хаслер доводиться працювати щодня.
Вероніка Кауп-Хаслер — це значно більше, ніж просто чиновниця. Вона — архітекторка, яка переосмислила роль культури, перетворивши її на потужний інструмент міського розвитку. Її внесок полягає в легалізації нових форм мистецтва та їхній майстерній інтеграції в повсякденне життя містян.
Завдяки такому підходу Відень дедалі частіше сприймається світом не лише як затишна колиска класичної музики, а як динамічний, зухвалий європейський центр сучасного мистецтва. Культура у Відні — це не про минуле, це про майбутнє, яке твориться тут і зараз.
Джерела: presse.wien.gv.at, datasets.ai, www.travelgumbo.com, www.vienna.at, www.ots.at