У Москві вже стемніло, коли ввечері 13 квітня 1945 року Сталін дав наказ здійснити постріли. Близько 324 гармати прогриміли, нічне небо осяяв феєрверк. Диктатор оголосив, що Червона Армія захопила Відень, пише viennayes.eu.
Наказ не обговорюється
У 1945 році навесні, сотні солдатів Червоної Армії перейшли кордон Австрії. Вони завершили дуже складний наступ, завоювавши Балканський регіон від Болгарії через Румунію до Угорщини. Під час штурму Відня загинуло 20 000 осіб. Серед союзників, які протистояли Гітлеру, Червона Армія зазнала найбільших втрат у Другій світовій війні.
Одним з перших наказів радянським солдатам на австрійській землі було попередження із закликом. Вони мають бути гордими носіями імені Червоної Армії, показати всьому світові не лише міць армії, а й високий рівень дисципліни та культури.
Прийшли вони на австрійську землю як визволителі, але не мали такого досвіду. Для сотень бійців це була перша і, можливо, єдина зустріч з капіталістичним Заходом. Однак наказ солдати не виконали, вони увійшли в колективну пам’ять австрійців як ґвалтівники й мародери.
У радянських зонах окупованої країни, панувало свавілля і несправедливість. Попри суворі заборони й жорсткі покарання, у безчинствах брали участь всі чини радянської армії.
У 1947 році почалася холодна війна. Тоді Червону Армію пропагували західні союзники, французький верховний комісар Австрії. Влада Австрії хотіла незалежності, прагнула її, але насмілювалася лише тихо критикувати.
У 1948 році голова партії “SPÖ” Адольф Шерф запитав державного канцлера, що йому можна опублікувати зі своїх нотаток про звільнення Відня. Чи варто писати про грабежі, конфіскації, знущання, не викликаючи гніву Радянського Союзу.
Всьому виною спиртне
Перебуваючи у Відні, радянська армія пиячила. У серпні 1945 року було видано наказ про припинення безплатної видачі горілки у святкові дні. Восени у внутрішніх звітах писали про зростання випадків пияцтва серед червоноармійців, особливо солдатам подобалося молоде вино.
Наприкінці першого року окупації Відня, армії все ж довелося визнати, що вона зіпсувала репутацію в Австрії. Майже всі злочини були скоєні у стані алкогольного сп’яніння. Червоноармійці здійснили 270 000 зґвалтувань.
Темна сторона окупації, хвиля зґвалтувань з боку Червоної Армії, досі знаходить відгук у пам’яті австрійців. Історик Барбара Стельцль-Маркс описала масштаби нападів. Жертвами солдатів стали близько 240 000 жінок у Відні, Нижній Австрії, Штирії.
Безстрашні червоноармійці
Під час окупації чорний ринок процвітав. Радянські солдати не боялися навіть покарання, вони грабували людей, а після возили на вантажівках награбоване на ринок Нашмаркт. Далі речі обмінювали на харчові продукти. Корупція і грабежі мали місце, як серед офіцерів, так і серед рядових солдатів. Харчі, товари для повсякденного побуту пропонувалися в магазинах радянською армійською адміністрацією за цінами, що в багато разів перевищували австрійські.
Мародерство було заборонено, але дозволялося надсилати посилки додому, що багато хто сприйняв як запрошення до насильницького привласнення чужого майна. Генерали могли раз на 2 місяці здавати товари вагою 16 кілограмів, офіцери – 10 кілограмів, солдати – 5 кілограмів. У липні 1945 року покарання за невиконання наказів посилили.
Мародерство тепер вважалося як державний злочин. Однак провідні співробітники секретних служб привозили додому золото, антикваріат, цінні картини. Тільки 60 000 піаніно, 459 000 радіоприймачів і 3 мільйони пар взуття прибули до Радянського Союзу з окупованих ними зон. Це все було відправлено через армійську службу посилок.