Друга світова війна нанесла негативний слід на життя віденців. У квітні 1945 року Відень був на половину зруйнованим. Сліди бойових дій були всюди. Багато будинків розбомблено, інфраструктура зруйнована, велика кількість людей залишилися без даху над головою. Куди гіршим було продовольче забезпечення городян. Щоб вижити, багато людей переїхали жити в села, почалася незаконна торгівля, пише viennayes.eu.
“Безоплатна” допомога
Після звільнення Відня від нацистів гострою проблемою стало постачання людей продовольством, радянські війська взяли розв’язання цього питання у свої руки. У травні 1945 року Червона Армія передала конфісковані продукти жителям Відня. Однак ця допомога була марною, адже продуктів було недостатньо. З червня Червона Армія постачала до Відня додаткові продовольчі пайки. Але цього разу, щоправда, не як допомогу, а для подальшої оплати. Причому людям довелося платити найціннішим. Радянські солдати почали грабувати городян, нападати на них, ґвалтувати жінок.
Особливості харчування в окупації
9 липня 1945 року, через 3 місяці після звільнення столиці Австрії, держави-переможниці підписали “Abkommen betreffend die Sektorengrenzen und die Verwaltung der Stadt Wien”. Але тільки 1 вересня західні союзники окупували певні зони, американці — райони Нойбау, Йозефштадт, Веринг, Деблінг. Всі інші райони залишилися під управлінням Радянського Союзу.
Перший округ був міжсоюзною зоною і перебував під спільним управлінням окупаційних держав. Перші постачання продовольства від американців прибули до Відня наприкінці серпня, а 3 вересня почалася їхня роздача. Відтоді віденці зіткнулися з п’ятьма різними зонами постачання і продовольчими картками, які не можна було обміняти в інших секторах.
Західні сектори краще забезпечували людей харчовими продуктами, ніж радянські. Про це також повідомляв дипломат Йозеф Шенер у своєму щоденнику. Чоловік писав, що жителів у зоні США добре постачають їжею. Їм видавали сало, каву, хліб.
Газета “Wiener Kurier” за 12 вересня 1945 рік писала, що ситуація з продовольством загалом покращилася завдяки створенню “Civilian Supply Section of Vienna Aera Command”, які відповідали за швидке постачання харчовими продуктами окупованих американцями районів Відня. Людям роздавали зерно, пшеничне борошно, цукор, сало. Судячи з усього, до населення доходили продуктові посилки з армійських запасів.
Попри зусилля американців, продовольча ситуація в місті продовжувала погіршуватися.
У вересні 1945 року люди отримували 1550 калорій на день, у березні 1946 року норма впала до 1200 калорій, а в травні раціон скоротили до 900 калорій.
Лише восени в 1946 році продовольча ситуація знову покращилася. За оцінкою Інституту економічних досліджень, Австрія не змогла вижити самостійно, навіть доклавши великих зусиль. Якби не було всесвітньої допомоги, то голод і хаос був би неминучий.
Держави-переможниці Британія, Франція, Радянський Союз також мали труднощі з постачанням продуктами свого населення, тільки в американців були надлишки продовольства.
Проте Відню допомогли численні приватні державні організації зі Швейцарії, Данії, Великої Британії, Нідерландів.
Допомога від організацій
Однією з великих організацій, а згодом найважливішою для Відня, стала “Cooperative for American Remittances to Europe” (“CARE”). Насамперед це об’єднання закупило надлишки продовольчих пайків в американської армії й відправляло їх до Європи.
20 червня 1946 року з Нью-Йорка вирушив величезний вантажний пароплав “Antinous”, на борту якого було 15 000 продуктових наборів для Австрії. З них 3200 пайків було передано до Відня.
25 липня федеральному президенту Карлу Реннеру публічно передали 10 продуктових наборів від “CARE”, як подарунок від президента США Гаррі С. Трумена. Реннер нічого собі не взяв, половину посилок він передав нужденним, а половину — пацієнтам туберкульозного санаторію “Baumgartnerhöhe”.
Перша роздача населенню цих посилок була урочистою. Перед прикрашеним прапорами будинком вишикувалася довга черга людей. У щасливих городян брали інтерв’ю, фотографували. В отриманих посилках було 22 кілограми їжі, харчова цінність якої становила 35 000 калорій. А також цигарки, побутова хімія: мило, паперові рушники, які були справжнім скарбом на той час.
Щодня “CARE” надсилала до Австрії по 1000 посилок. Згодом до їхнього вмісту додали пакунки з ліками, взуттям, одягом. Одним з суттєвих завдань організації була допомога населенню.
Здолати голод, повоєнну розруху, економічну кризу було б не можливим без міжнародної допомоги. Австрія отримала кредит у розмірі 59 мільйонів доларів від “UNRRA” (“United Nations Relief and Rehabilitation Administration”). Постачання продовольства тривало до середини 1947 року і досягло загальної суми 137 мільйонів доларів США. У 1948 році Австрія взяла участь у програмі реконструкції Європи. Гроші, отримані в рамках програми допомоги за “Marshall-Plan” прискорили процес відновлення економіки.