Перша світова війна кардинально змінила життя людей. Нічні черги за їжею, покалічені солдати на вулицях, висока дитяча смертність і майже 200 000 біженців у Відні. За короткочасною фазою ентузіазму швидко сталося розчарування, розрив між громадською думкою та реальністю ставав дедалі ширшим, пише viennayes.eu.
Відень – місто мільйонник
Віденці в ейфорії очікували швидкої перемоги, справедливого покарання Сербії та позитивного розв’язання балканського питання. Однак ситуація швидко погіршилася, оскільки конфлікт переріс у світову війну. 28 липня Австро-Угорщина оголосила війну Сербії, і приблизно за 6 тижнів уже налічувалося 400 тисяч убитих, військовополонених і поранених з боку австро-угорських військ. На фоні цього склалася критична ситуація в місцевих лікарнях, оскільки на таку кількість людей не вистачало місця. Якщо до війни в місті було 38 госпіталів, то до 1915 року їх кількість зросла до 300.
Із зон бойових дій прибували не тільки поранені солдати, а й до 200 тисяч біженців, переважно жінки з дітьми, багато з яких були вихідцями з Галичини та Буковини. Таким чином, під час Першої світової війни населення Відня становило 2,3 мільйона осіб. Міський центр, який займався наданням допомоги біженцям, не міг забезпечити їм хороші умови для життя. Окремо варто відзначити важке становище німецьких біженців, до яких ставилися вкрай негативно. Їх намагалися позбутися всіма силами, найчастіше депортували. Євреї також зазнавали антисемітизму, окрім цього їх ще й звинувачували в завищенні цін і нелояльності щодо своєї Батьківщини.
Перевезення військовополонених по місту були звичайним явищем. У Відні ув’язнених залучали до робіт у різних сферах. Таким чином, вони працювали на молочних заводах, у садівництві, ресторанах, будівництві, промисловості. Організації допомоги, особливо Червоний Хрест, чиє “Центральне інформаційне бюро” надавало інформацію про місцеперебування солдатів, прагнуло допомогти своїм полоненим, які потрапили до рук ворога.
Роль жінок і дітей у війні
Багато мешканок Відня брали участь у пожертвуваннях, зборах, благодійних ініціативах та інших патріотичних кампаніях. Також вони надавали першу допомогу пораненим. Жінки, які належали до високого і середнього класу суспільства, здебільшого обіймали керівні посади в комітетах допомоги. А ось жінкам дрібнобуржуазного і робітничого класів доводилося брати на свої тендітні плечі чоловічі обов’язки, щоб хоч якось забезпечити свою сім’ю.
Пропаганда закликала жінок до військової служби, але не брала до уваги численні труднощі, зокрема й ведення домашнього господарства під час гострої нестачі продовольства. Після закінчення війни всі старання і досягнення жінок у трудовій діяльності були забуті, проте вони стали вирішальною основою для політичної рівності в Першій республіці.
Дітей також використовували на військовій службі. У шкільний розклад входило в’язання гачком для фронту, уроки військової історії, посадка і вирощування овочів, збір грошей для Червоного Хреста. Юнаків готували до служби в армії, після складання військового іспиту в 7 класі вони могли за бажанням вирушити на фронт. Діти дуже страждали від недоїдання, хвороб і відсутності батьків.
Крах у різних сферах
Під час Першої світової війни було дуже погане постачання продовольства через брак сировини, яка насамперед йшла на військові потреби. Все це показало, що монархія була не готова до цієї війни.
Урожайність сільськогосподарських культур впала у 2 рази, транспортні проблеми й блокадна політика Антанти лише погіршили ситуацію. У міру розвитку війни у Відні почастішали голодні бунти, і зростав рівень смертності.
Коли війна закінчилася, боротьба за виживання тривала. Наступним випробуванням у 1918 році став іспанський грип, який забрав життя близько 4500 людей.