Вілберн Роуден уродженець Відня, ветеран Другої світової війни у 2023 році відзначив свій 100-річний ювілей. У 1943 році чоловік вступив до лав армії США. Під час служби, бувши радистом в армійській авіації він отримав бойове поранення, і німці взяли його в полон, де він провів 14 місяців. Зворушливу історію цього героя читайте тут viennayes.eu.
Початок служби
У 1941 році в червні юний Вілберн закінчив школу, всього за кілька місяців до окупації Перл-Гарбор. Протягом наступних півтора року Роуден працював у цьому районі. Також він брав участь у будівництві ангара в аеропорту “Vichy”, який під час війни використовувала армія.
7 січня 1943 року чоловік отримав повідомлення про те, що йому потрібно терміново прибути до казарми Джефферсона для медичного огляду для служби в армії. Пройшовши комісію, Вілберн вирушив у Маямі-Біч, Флорида на базову підготовку. Це навчання дозволило йому об’їхати всю країну. Після Флориди поїхав в Іллінойс, Юту, Вашингтон, Техас. Незабаром Вілберн увійшов до складу 452-ї бомбардувальної групи.
У 1943 році за два дні після Різдва група прибула до Кемп-Шенкса, штат Нью-Йорк, до пункту їхньої висадки. Звідти вони сіли на корабель “Queen Elizabeth”, на якому перебував британський екіпаж, морські піхотинці США і кілька тисяч льотчиків. Вже 8 січня судно причалило до порту на півночі Шотландії. Звідти Роуден потягом і вантажівкою добирався до бази в Деофем-Грін, Англія.
Літак бомбардувальник
Наприкінці 1944 року Роуден і його команда отримали свій літак, який назвали “Sleepy Time Gal”. 6 лютого він уже був готовий до свого першого бойового вильоту. Протягом семи годин екіпаж “Sleepy Time Gal” летів у Кале на північ Франції, щоб розбомбити пускову платформу для ракет, а потім прибути в Англію. Літак повернувся з 6 пробоїнами. Після цього екіпаж здійснив ще кілька вильотів. 8 березня 1944 року стався фатальний політ. Завдання було розгромити окупаційні війська в Берліні, проте літак не долетів до нього. Під час вильоту поблизу Ганновера німецькі винищувачі ME-109 збили та пошкодили його. Спочатку відмовив двигун, а після судно загорілося і почало падати. Коли відбулася втрата висоти, пілот наказав усім катапультуватися. Після успішного приземлення весь екіпаж потрапив у полон. Їх відправили в центр допитів, а потім у “Stalag Luft №6” на території нинішньої Литви.
У таборі були дуже погані умови життя. В одній камері перебувало від 9 до 12 ув’язнених. Однак годували добре.
У 1944 році ув’язнених перевели до “Stalag Luft №4” у Польщі. Уже 6 лютого 1945 року німці почали звідти всіх евакуювати й влаштували 86-денний марш смерті – морили полонених голодом, розстрілювали. Лише 26 квітня 1945 року військовополонені звільнилися завдяки 104-й американській дивізії.
У вересні 1945 року Вілберн одружився і після демобілізації переїхав до Сент-Луїса, де вступив до професійно-технічного училища для здобуття додаткової освіти в галузі зв’язку та електроніки. Після закінчення закладу він почав працювати в Національній гвардії штату Міссурі.
За службу у Другій світовій війні Роуден отримав “Purple Heart”, яким нагороджуються поранені або загиблі, і “Air Medal” за героїзм і видатні досягнення в бойових польотах. На честь нього встановили пам’ятник у Хоторнському меморіальному саду в Джефферсон-Сіті.
У 2022 році Роудена ввели в Зал слави Національної гвардії Міссурі. Цього ж року фотограф Джеффрі Різ включив чоловіка у свій проєкт “World War II Portraits of Honor”, у межах якого він фотографує і розповідає історії ветеранів Другої світової війни.
У своєму інтерв’ю Вілбен Роуден зізнався, що віддано служити своїй країні та народу для нього було справжньою гордістю.